Білі поля огорне
Повна страждань ріка.
Нові серця тепер
В шрамах і рубцях.
Чи любов згубить нас,
Чи дасть крила нам?
Світ віє холодом –
Ну чому все так?
Ріжуть, як лід, фрази, що
Сказані вкрадливо.
Злість з'їда мою
Душу й плоть заживо.
Як змінить курс вітерець,
Буде парад планет –
Кинусь тобі услід,
Нехай згублю усе.
Як небо паде...
Як небо паде, я збагну,
Що доля в моїх руках!
Як духом зломлені всі –
Невже є сенс битись нам?
Ніби зоря провідна буду я тобі.
Все ближче гроза,
Коли цілий світ на дні.
Як небо паде, віднайду
Притулок у вічнім сні.
В пам'яті спалахне
Любий погляд твій.
Тільки тобі все віддам,
І навіть життя своє.
Може, любов віднайде тебе
Як небо паде!
Хай роздере мене жар пекла.
Хай мрія ця – дрібна монета.
Іскрою ввись ім'я
До небес злетить!
Як небо паде, я збагну,
Що доля в моїх руках!
Як духом зломлені всі –
Невже є сенс битись нам?
Ніби зоря провідна буду я тобі.
Все ближче гроза,
Коли цілий світ на дні.
Як небо паде, віднайду
Притулок у вічнім сні.
В пам'яті спалахне
Любий погляд твій.
Тільки тобі все віддам,
І навіть життя своє.
Може, любов віднайде тебе
Як небо паде!