Це пісня не для всіх
вона лише для тебе
коли крізь сльози сміх
коли в душі потреби
Самотній як вазон
що вється в мене полиці
кохання не сезон
домівка знову як в'язниця
І ковдра не зігріє
і охолов вже чай
лиш спомин тільки тліє
про те що я змовчав
На жаль, на жаль
Я мушу бути тим хто відпускає
Не відчувай і не страждай
тримай віддай не забирай
я хочу ще з тобою помовчати
Щоб з'їла тишина
щоб чутно лиш серця
благаю дай всього
одну хвилину
Сокира почуттів
вже затупила лезо
і не зрубати нам лісів
брехні тверезо
На нерві почуття
не маємо вже сил
ідеш у не буття
неначе хто просив
Загояться всі рани
солоними сльозами
і звільняється кайдани
попутніми вітрами
На жаль, на жаль
Я мушу бути тим хто відпускає
Не відчувай і не страждай
тримай віддай не забирай
я хочу ще з тобою помовчати
Щоб з'їла тишина
щоб чутно лиш серця
благаю дай всього
одну хвилину
Пробач, пробач
За все що я не зміг пробачить