Як дивно,
Ігнор вмикаєш навмисно.
До болю серце не звикло.
Кому підносити молитви маю знову?
Хай усміх, як маску, вдягну –
Не повіриш в наглу брехню.
В собі я ховаю усе,
Але терпінню край прийде.
Ставки зроби останні та йди
В наступ – на життя чи на смерть?
Тож дай відповідь мені.
Покладу край
Кармі без чужого я втручання!
О! Ти думав, що легка ціль я? Та ну!
Тебе я обдурю.
Скорив усміх мій серця?
Але прокляття це, аніж талант.
Тепер сльозинку пущу,
Ти повіриш в цю брехню.
Суть мою викрили ураз,
Тому мене стискає плач.
Ставки зроби останні та йди
В наступ – на життя чи на смерть?
Тож дай відповідь мені.
Покладу край
Кармі без чужого я втручання!
Я не просила даного життя.
Замовкни! Годі, годі.
Якби померла зараз –
Справді на душі стало б легше тобі?
Ставки зроби останні та йди
В наступ – на життя чи на смерть?
Тож дай відповідь мені.
Покладу край
Кармі без чужого я втручання!